Риторика британської королеви

Королева Великобританії Єлизавета II увійшла в історію як перший медійний монарх з найбільшою кількістю звернень до народу. Усі її виступи мали офіційний, стриманий характер, окрім трьох виступів, які можна охарактеризувати як ораторські.

Єлизавета була першою принцесою, яка зробила звернення по радіо до своїх ровесників під час Другої світової війни, першим монархом, який записав телевізійне привітання з Різдвом, і першим монархом, який засобами сучасних медійних технологій отримав небачений досі рівень популярності та упізнаваності разом з усією королівською сім'єю. Це змусило королеву після трагічної загибелі Діани зробити особливе звернення до народу на вимогу уряду та самого народу.

Розглянемо три ключові виступи Єлизавети II, які увійдуть разом з нею в історію.

Звернення до дітей Британії під час війни

13 жовтня 1940 року

Це було перше публічне звернення майбутньої королеви. Промову транслювали по радіо з метою висловити підтримку від імені королівської родини дітям Великобританії, які через війну вимушено полишили свої домівки, а також надихнути їх на щасливе майбутнє.

Для цього майбутня королева почала з ораторського прийому об'єднання:

«Бажаючи вам усім «Доброго вечора», я відчуваю, що звертаюся до друзів і товаришів, які розділили зі мною та моєю сестрою багато щасливих годин дитинства».

Цей лейтмотив Єлизавета використовувала протягом усього життя, адже її головна мета — скріплювати та об'єднувати британську націю.

Завершила виступ, відповідно до цієї ідеї, натхненням та надією:

«Ми знаємо, кожен з нас, що зрештою все буде добре, бо Бог подбає про нас і дасть нам перемогу та мир. І коли настане мир, пам'ятайте, що ми, сьогоднішні діти, повинні завтра зробити світ кращим і щасливішим».

Перше Різдвяне телевізійне звернення британського монарха

25 грудня 1957 року

Цей формат виступу був складнішим за радіозвернення, оскільки текст промови не можна було читати, а також слід було дивитися у камеру — це почало розвивати ораторські якості британської королеви.

Промову Єлизавета II почала з прийому долучення до авторитету попередника (попередніх королів), посилюючи свою ще незміцнілу владу, а також прийому ототожнювання себе з аудиторією:

«Двадцять п'ять років тому мій дідусь передав перше з цих різдвяних послань. Сьогодні ще одна віха, тому що телебачення дало змогу багатьом із вас побачити мене у своїх домівках на Різдво. Моя власна родина часто збирається, щоб дивитися телевізор, як і зараз, і саме так я уявляю вас у цю мить».

Далі Єлизавета II для єднання з народом використовує прийом ототожнювання за спільними цінностями:

«Те, що деякі з вас можуть побачити мене сьогодні, є ще одним прикладом того, з якою швидкістю все змінюється навколо нас. Через ці зміни я не здивована тим, що багато людей почуваються розгубленими та нездатними вирішити, за що триматися, а що відкинути. Як скористатися перевагами нового життя, не втративши найкращого зі старого».

Завершує королева свій виступ надією на майбутнє:

«Я вірю в наші якості та нашу силу, я вірю, що разом ми зможемо подати світові приклад, який заохочуватиме чесних людей у всьому світі. Я сподіваюся, що 1958 рік зможе принести вам Боже благословення та все те, чого ви прагнете. Тож я бажаю вам усім, молодим і старим, де б ви не були, веселощів, насолоди та спокою дуже щасливого Різдва».

Емоційне звернення з приводу загибелі Діани

5 вересня 1997 року

Цього звернення не мало було бути. Принцеса була розлучена з Чарльзом, і королева вважала її відокремленою від родини. Але медіа, сприяючи популяризації самої королеви, так само сприяли популярності і Діани. Тому громадськість та уряд змусили королеву поставитися до Діани як до члена королівської сім'ї і проголосити промову. Без цих кроків Британія могла потрапити в монархічну кризу.

Метою цього виступу було продемонструвати суспільству розділення з ним почуттів та підкреслити свій статус представника народу.

Виступ королева почала з прийому ототожнювання за спільними переживаннями:

«Після жахливих новин минулої неділі ми спостерігали по всій Британії та в усьому світі приголомшливий вираз смутку з приводу смерті Діани. Ми всі різними способами намагалися впоратися. Нелегко висловити почуття втрати, оскільки початковий шок часто змінюється сумішшю інших почуттів: недовіри, нерозуміння, гніву – і турботи про тих, хто залишився. Ми всі відчули ці емоції за ці останні кілька днів. Тож те, що я кажу вам зараз, як ваша королева і як бабуся, я кажу від усього серця».

Далі королева поділилася спільною пам'яттю:

«Усі, хто знав Діану, ніколи її не забудуть. Мільйони інших, хто ніколи не зустрічав її, але відчував, що знає її, пам'ятатимуть її. Я, наприклад, вірю, що можна винести уроки з її життя і надзвичайної та зворушливої реакції на її смерть. Я поділяю вашу рішучість шанувати її пам'ять».

Завершила британська королева обнадійливим майбутнім:

«Я сподіваюся, що завтра ми всі зможемо, де б ми не були, приєднатися до висловлення нашого горя з приводу втрати Діани та подяки за її надто коротке життя. Це шанс показати всьому світові британську націю, об'єднану в скорботі та повазі. Нехай загиблі спочивають з миром, а ми, кожен із нас, дякуємо Богові за те, що зробив щасливими багатьох-багатьох людей».

Мета усіх ключових виступів британської королеви Єлизавети II — показати свою близькість до народу, згуртовувати його та дати надію на майбутнє. З чим вона і своїми словами, і своїми діями зразково впоралася.

Її риторика може навчити нас двом головним речам: будьте завжди щирими і надихайте людей власним прикладом.

Микола Овчаров
9 вересня 2022 року